День незалежності

Сьогодні День незалежності України.
Мова, на якій я розмовляю у побуті -  російська, бо так історично склалося в моєму житті. Але  мова на якій я все частіше спілкуюся і яку я вважаю за рідну - це українська! І в це свято мені дуже хотілося вшанувати мою мову та написати цей пост українською.
До недавних подій ми ставилися до цього свята як до звичайних вихідних, не задумуючись про зміст слова Незалежність.
Але тепер, коли моя країна проходить через таке випробування, я мабудь вперше відчула це свято в своєму серці, так як відчуваю інщі, значущі свята -  Новий рік або Великдень.
Бо сьогодні для мене та моєї родини був не звичайний вихідний, сьогодні в нас було Свято.Сьогодні я була рада вдягнути вишиванку, сьогодні мій син радісно ніс жовто-блакитний прапорець у руці, сьогодні мені вперше захотілося вийти до людей щоб відсвяткувати разом.

Так, зараз досить близько від мене ще йдуть бої, та я молюся щоб в нас скоріше було мирне небо. Я молюся за кожного солдата, який захищає нашу Батьківщину. Я молюся щоб наша країна здолала всі негаразди та стала сильною, дійсно незалежною цілістною державою. І я вірю, що все це буде!

І як я раніше писала, сьогодні я вперше з гордістю одягла національний одяг - вишиванку.
Вишила я її, знаходячись ще далеко від дома. Вибачте за не дуже якісні фото, але маємо що маємо.

Тканина - льон, тонкий та пластичний. Машинний хрестик, всього 12 перезапялювань.

І я з синочком після прогулянки, якого ледве піймала, щоб зробити фото.

В мене була мрія про вишиванки і я в це свято щаслива, що вона нарешті здійснилася.
Слава Україні!